Наші координати:
61001, м. Харків,
вул. Тюрінська, 5
(098) 058 78 02
Докладніше...
Архіви новин
f3
f3
f3

Важливо знати!

Ризикована онлайн-поведінка серед молоді стає нормою. В Україні запускають перший освітній портал щодо безпеки дітей в інтернеті

Згідно з дослідженням, проведеним в ЄС серед 8 тис. підлітків, ризикована онлайн-поведінка серед молоді стає нормою. Опитування показало, що кожна четверта дитина тролила когось в інтернеті, кожна восьма – брала участь в онлайн-домаганнях, кожна п’ята – займалася секстингом та 4 з 10 підлітків дивилися порнографію.

Для українських дітей поруч із загальними загрозами такими, як секстинг, грумінг, сексторшен, надмірний час онлайн, кібербулінг, існують загрози, що відповідають часу війни: дезінформація, залучення дітей до співпраці з окупантами та інші.

Для того, щоб кожний освітянин, учитель, мати або батько були обізнані про ризики для дітей в мережі, могли дати їм загальну освіту інтернет-грамотності, знали, як налаштувати гаджети, куди звернутися за консультацією, громадська організація #stop_sexтинг у партнерстві та за фінансової підтримки ChildFund створила освітню онлайн-платформу
https://stop-sexting.in.ua/adult/.

На онлайн-майданчику можна знайти корисний контент для батьків та освітян: матеріали для проведення уроків, методичні посібники, тематичні книги та фільми, VR-квест, онлайн-виставку та останні новини. Крім того, на платформі працює запис на консультацію з психологом та портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал працює як лінія звітування: ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їхньої подальшої сексуальної експлуатації.

Секстинг в інтернеті: як захистити дитину?

Якщо у вашої дитини є смартфон або інший гаджет, вона, швидше за все, дізнається або вже дізналася про секстинг. Думка про те, що дитина надсилає або отримує повідомлення інтимного характеру, може засмутити батьків. Але розмова з дітьми про небезпеку в інтернеті допоможе захистити їхнє психічне та фізичне здоров’я.

Що таке секстинг та у чому небезпека?

Секстинг передбачає надсилання, отримання або обмін текстами, зображеннями, відео сексуального характеру. Діти (і дорослі) часто не думають про наслідки під час взаємодії зі смартфонами чи соцмережами. Вони можуть ділитися інтимними матеріалами, не усвідомлюючи, як хтось інший при нагоді використає цей контент.
Інформація інтимного характеру, якою поділилися з іншими без згоди автора, може призвести до кібербулінгу, публічного приниження та сексторшену (шантажу).

Варто згадати, що отримання, зберігання та розповсюдження зображень сексуального характеру неповнолітніх є протизаконним. Згідно зі Статтею 301-1 Кримінального кодексу України за одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження передбачено покарання – позбавлення волі від 8 до 12 років.

Як говорити про секстинг з дітьми?

1. Налаштуйтеся на розмову

Розмови про секстинг можуть викликати багато емоцій. Можливо, ви відчуватимете злість і страх, якщо з дітьми щось трапиться, або ви побачите щось на їхньому телефоні. Перш ніж говорити з дитиною, заспокойтеся.

2. Використовуйте приклади

Додайте до розмови приклади з телебачення, фільмів або соцмереж, щоб подолати розрив у спілкуванні з підлітками. Пошук прикладу в ЗМІ може здаватися вашій дитині менш страшним, ніж розмова про її друзів чи власне життя.

3. Активно слухайте

Припиніть говорити та послухайте, що кажуть діти. Ставте відкриті запитання без засудження.

4. Зробіть безпечний простір для спілкування

Якщо ваша дитина отримувала або надсилала нюдси (світлини із зображення оголеного тіла), вона може відчувати сором або страх. Ваша безумовна любов і підтримка мають важливе значення для того, щоб підтримувати зв’язок відкритим. Нехай дитина знає, що незважаючи ні на що, ви поруч з нею. Створіть цей безпечний простір.

5. Отримайте допомогу

Корисні статті, відео та іншу інформацію про безпеку дітей онлайн можна знайти на освітній онлайн-платформі
https://stop-sexting.in.ua/adult/

Про проєкт #stop_sexтинг:

#stop_sexтинг – найбільша в Україні громадська організація про захист дітей в інтернеті. Здобула премію Глобального договору ООН та загалом навчила більше ніж 800 тис. дітей та батьків. У межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545 (далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті.

Посилання на проєкт #stop_sexтинг

Сайт: https://stop-sexting.in.ua/adult/

Instagram https://www.instagram.com/stopsexting.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/stopsextingua/

YouTube: https://www.youtube.com/StopSextingUkraine

TikTok: www.tiktok.com/@stopsexting

 


Як боротися з надмірним хвилюванням

🟣  Хвилювання — це передусім нервовий стан людини. Також це поняття означає думки,  які наповнюють людину тривожністю за майбутнє та не дають спокою. Зараз цей стан супроводжує українців усюди.

Звісно, в деяких моментах хвилювання може бути навіть корисним, але не надмірне.

☝️  Якщо ви відчуваєте постійне хвилювання, не можете знайти собі місця та зібрати думки докупи, тримайте ПОРАДИ:

🟣 Опануйте техніки дихання. Вони допоможуть знизити рівень тривожності, покращити сон, ви зможете почуватися спокійніше.

🧘🏻‍♀️ Наприклад, можна спробувати таку: займіть зручне положення, розслабтеся та  зосередьтеся на своїх відчуттях. Зробіть повільно вдих, затримайте дихання на 5 секунд, а потім повільно та протяжно зробіть видих. Повторіть цей комплекс мінімум 5 разів, як супровід можете використовувати релаксаційну музику.

🙍🏻‍♀️  Також можна спробувати техніку «Розслаблення через напруження». Поступово напружуйте окремі ділянки свого тіла на декілька секунд (м’язи руки, прес, м’язи ніг і т. д.), а потім розслабте їх. Повторюйте по два рази для кожної ділянки тіла.

🗒  Перемістіть своє хвилювання на папір. Навички малювання взагалі не важливі. Спробуйте уявити, де ви відчуваєте хвилювання, яке воно (розмір, колір, фактура і т. д.), а потім намалюйте. Після цього проаналізуйте свій малюнок, що хочеться з ним зробити. Домалювати щось — домалюйте, порвати — порвіть і т. д.

 

Кожен для себе підбирає свої методи, як впоратись із хвилюванням.
Це залежить від психічних особливостей людини, оскільки всі ми індивідуальні.

 

 

 


Як батькам розуміти свою дитину та як розмовляти з підлітками про війну та небезпеку?

Війна – неймовірний стрес для кожного українця. Підлітки, на відміну від дітей, вже розуміють, що відбувається, і дуже часто не знають, як реагувати.

Цікавий факт про підлітків. Вони дуже відрізняються і від дітей молодшого віку, і від нас, дорослих, та їх особливість має у даній ситуації як мінуси, так і плюси. Плюс в тому, що вони легко проходять кризи. Вони навіть у мирний час дуже важко переживають свої підліткові стани. Однак, саме завдяки цьому вони більше готові до руйнувань звичних основ, ніж дорослі. При цьому, підлітки переживають ті самі емоції, які переживають і дорослі: страх, розгубленість, відчай. Для них це більш звичний стан, який супроводжує їх увесь підлітковий період. Але коли ці стани загострюються, вони стають більш інтенсивними.

Підлітки проявляють емоції дуже незвичним способом.

Діти, коли їм страшно, плачуть, просяться на руки, щоб їх обійняли, ставлять питання, інколи страшні.

Дорослі діляться один з одним, обговорюють новини.

У підлітків же зовсім не типові реакції. Наприклад, підліток може стати надмірно дратівливим абсолютно на все: до нього не підійти, не попросити. Батьки це сприймають, ніби він заважає такою поведінкою. Другий спосіб реагування підлітка: вони починають ображатися. Стають вразливими. При цьому, ображаються вони лише на близьких: на братів, сестер, найближчих друзів, батьків. Це так само часто сприймається дорослими як фактор, що заважає розбиратись у більше серйозній ситуації, що склалася. Також, вони можуть стати гнівними, злитися на все, кричати, матюкатись. І це теж дратує дорослих. Є ще один тип реакції, який дуже незвичний для дорослих: це абсолютний спокій, позитив, незворушливість, ніби взагалі нічого не відбувається. Ніби все абсолютно нормально. Що теж дуже дисонує зі станом дорослого, яких знаходить у стресі.

Усі ці реакції, які ми можемо бачити і які не схожі на те, що людина боїться, це все і є демонстрація та способи вияву тих переживань, що відбуваються у підлітка. І проявляє він це тому, що дуже не хоче бути схожим на дитину. Він не хоче бути слабим, він не хоче бути боягузом, він намагається бути більш дорослим, аніж самі дорослі. Наші підлітки намагаються нас захистити. Перемкнути на інше, не про війну, страх смерті, а на моменти, які дратують, ображають. Вони захищають нас та намагаються бути опорою. Всередині у них маленький екзамен на дорослість, ніби вони перевіряють, наскільки вони круті, сильні, сміливі, аби не бути дитиною, а бути дорослим.

Деяких батьків це зводить з розуму, бо вони не знають, як із ними спілкуватись. Емоції та реакції у підлітків можуть бути у будь-яких поєднаннях, і це абсолютно нормальна реакція на те, що відбувається. Їх необхідно підтримувати та висловлювати подяку. Але більше треба говорити про наші стани. Адже дорослі намагаються захистити своїх дітей, захищаючи від усієї інформації. З підлітками необхідно бути чесними, відвертими. Не потрібно ховати свої емоції, свої страхи та переживання. Необхідно говорити про це, впроваджуючи думку позитивним закінченням. Дорослі для підлітка – модель, як можна переживати ці стани та при тому рухатись в сторону перемоги, подолання страху. Ми можемо показувати їм напрям, як виховувати в собі найкращі якості дорослості.

Це для них травматично, оскільки у підлітковому віці вони спираються саме на своє коло спілкування з однолітками. Коли підліток втратив спілкування зі своїм класом, зі своєю спортивною секцією, з колом друзів і опиняється у місці, де йому абсолютно не знайомі картинки, запахи, звуки, способи та правила спілкування та режим життя, у них виникає дуже сильний стрес. Згідно з підлітковим способом мислення, він поділяє світ на «своїх» та «чужих». І відчуває себе «чужим». Навіть коли в абсолютно безпечній ситуації для дорослого цінна ця безпека, а для підлітка – не настільки. Батькам необхідно допомогти адаптуватись. Це можуть бути такі самі евакуйовані підлітки, з якими, навіть за допомогою волонтерів, необхідно організувати клуби, гуртки, які дозволять підліткам спілкуватись один з одним. Також підлітку дуже важливо відчувати себе потрібним. Можна долучити його до волонтерської роботи. Тоді момент «непотрібності» та «вигнаності» проходить.

https://1plus1.ua/novyny/ak-govoriti-z-pidlitkami-pro-vijnu-poradi-psihologa-u-snidanok-onlajn

 


1 грудня, міжнародний день боротьби зі СНІДом. Це нагода, ще раз пригадати яку шалену небезпеку несе в собі цей вірус, та як просто можна зберегти себе та своїх близьких від небезпеки.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.

НЕ МОЖНА заразитись вірусом імунодефіциту:

  • через побутові предмети – посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д. Це неможливо так само, як і зараження через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина;
  • через укуси комах. Комарі, мухи, клопи, воші не можуть переносити вірус імунодефіциту.
  • через шерсть кішки, укус собаки чи контакті з дикою твариною. Тварини не можуть переносити вірус імунодефіциту;
  • при поцілунку, кашлі і чханні, обіймах і рукостисканні.

ВІЛ ПЕРЕДАЄТЬСЯ тільки через обмін такими тілесними рідинами з ВІЛ-інфікованим, як кров, сперма, фізіологічні виділення з піхви і грудне молоко. Також можна заразитись у салонах краси. Будь-які інструменти, які багаторазово використовують для ін’єкцій, пірсингу, татуювання, можуть стати причиною інфікування.

Найчастіше (у понад 70% випадків) ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Усі центри по боротьбі зі СНІДом закликають не просто до використання презервативів, а й просять, щоб люди перевірялися на наявність ВІЛ-інфекції та, у разі її наявності, отримували лікування невідкладно.

Заходи профілактики. Основна умова – Ваша уважність!

Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження – уникати випадкових статевих контактів і використовувати презерватив.

Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом.

 

Будь-який інструментарій (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління і т.п.), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потрібно стерилізацізувати. Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип’ятінні миттєво, при 56С градусах – протягомі 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не убиває ВІЛ.

Перевірка донорської крові обов’язкова.

 


Проблема насильства існує. Давайте поговоримо про це

Майже половина населення України  страждала від насилля в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% з них зазнавали жорстокого поводження в дитячому віці.  За оцінками громадських організацій, кожна друга жінка у світі потерпає від одного з видів насильства. До поліції звертається лише невеликий відсоток від усієї кількості постраждалих. Причин цьому чимало, і одна з них − нерозуміння того, що саме є насильством.

Що таке домашнє насильство?

Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” зазначено, що домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Які є види домашнього насильства?

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, де вас словесно ображають, погрожують, принижують, переслідують, залякують та роблять інші дії спрямовані на обмеження волевиявлення людини. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Економічне насильство – форма домашнього насильства, де вас обмежують у доступі до ваших грошей чи забороняють використовувати кошти так, як ви бажаєте. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, де присутні дії сексуального характеру, вчинені стосовно дорослої людини без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини. До цього також відноситься примушування до статевого акту з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості людини.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?

Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:

  1. Національна “гаряча лінія” з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
  2. Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;
  3. Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
  4. Урядовий кол-центр 1545;
  5. У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги0-800-213-103


Безпечна поведінка в цифровому середовищі

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин.

Безпечна поведінка в цифровому середовищі – компетентність, якою мають володіти всі, в першу чергу – діти. У зв’язку зі зростанням чисельності випадків небезпечної поведінки дітей, зокрема обумовлених впливом соціальних мереж в Інтернеті.

Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.

Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:

  • контактні ризики (сексуальні експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);
  • ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);
  • ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);
  • ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода).

Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.

Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».

Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:

  • «вогняний челендж» (Fire challenge);
  • «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);
  • «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);
  • «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);
  • «суїцидальний челендж Момо»;
  • «удушення / непритомність / втрата свідомості» (Choking / fainting / pass-out challenge);
  • «контрольована задуха» (Вlackout challenge);
  • «вибух розетки» (Outlet Challenge);
  • «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);
  • «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.

Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.

Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження.

Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

  • говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;
  • будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;
  • формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;
  • заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;
  • встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
  • бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

  • Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00):
    0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),
    116 111 (безкоштовно з мобільних);
  • онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;
  • чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

Нагадаємо, додаткову інформацію щодо безпеки дітей в інтернеті можна знайти на сайті МОН.


Поради соціального педагога

Булінг: що це таке і як з ним боротися?01

Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене серед підлітків. 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.

Ознаки того, що дитину цькують:

  • відмова іти до місця навчання з різних причин – «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»;
  • відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах;
  • психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції;
  • обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті;
  • бажання іти до навчального закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

02

Що робити батькам?

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне.

ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити. Розповісти  на що інші люди мають право, а на що не мають.

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до учбового закладу. Спершу дізнатися  у дитини, що вона думає про існуючу ситуацію, і підтримати її. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до учбового закладу.

Або ж, коли застосовується фізична сила – в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до учбового закладу.

Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, або майстра виробничого навчання, щоб не допускати насилля.

З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через навчальний заклад або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

Якщо булінг триває кілька місяців, – БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про навчання, розумійте їхні проблеми.

Наслідки

Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше – це замкнутість.

Психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх – це підліткові суїцидальні думки.

Безпека дітей в Інтернеті

03З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв’язку із цим виникають Інтернет-ризики для дітей:

  • «дорослий» контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю;
  • незаконний контент: порнографія;
  • он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, участь у небезпечних квестах, сексуальної експлуатації тощо;
  • розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин;
  • контент, що може задати фінансових збитків – короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо;
  • Інтернет-залежність.

Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:

1. Виконання трьох основних правил:04

Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:

  • регулярно обновляйте операційну систему;
  • використовуйте антивірусну програму;
  • застосовуйте брандмауер;
  • створюйте резервні копії важливих файлів;
  • будьте обережні при завантаженні нових файлів;

Захистіть себе в он-лайні:

  • з обережністю розголошуйте особисту інформацію;
  • думайте про те, з ким про що розмовляєте;
  • пам’ятайте, що в інтернеті не вся інформація надійна та не всі користувачі відверті;

Дотримуйтеся правового поля.

  • законів потрібно дотримуватися навіть в інтернеті;
  • дотримуйтеся загальноприйнятих норм спілкування;
  • при роботі в Інтернеті не забувайте піклуватися про інших так само, як про себе.

2. Створіть безпечну зону та контролюйте дотримання дитиною меж цієї зони.

Постарайтеся разом з дитиною знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. Ви можете заблокувати для дитини доступ до сайтів, які містять матеріали, визначені як небезпечні (порнографія, насильство, суїцид тощо).

 


Робота щодо профілактики та запобігання булінгу

Сьогодні дуже актуальне питання булінгу.  В училищі проводиться системна робота щодо профілактики та запобігання цього негативного явища. Згідно рекомендації Міністерства освіти і науки України (розділ сайта МОН «Протидія булінгу») ви можете ознайомитись з:

1. Відеороликами Ніка Вуйчича:

2. Також актуальними є тема кібербулінга: кампанія проти кібербулінгу

3. Секстинга: захист дітей від сексуального насилля в Інтернеті

4. Семінар на гугл диске училища «Профілактика явища «Булінг»в учнівському середовищі»

5. Посібник для батьків створений Міністерством освіти, Онтаріо, для батьків учнів початкової освіти, базової та профільної середньої освіти.

6. Посібник Національної  академії педагогічних наук України Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Національна поліція України ГО «Ла Страда–Україна» Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ), для вчителів, психологів

7. Будуємо майбутне разом, профілактика конфліктів, UNICEF, Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» для вчителів, психологів, соціальних працівників (програма спрямована на формування належного рівня усвідомленості підлітками, молодими людьми власної ціннісної сфери, розуміння та прийняття цінностей іншої людини, почуття відповідальності за власне життя).


Кібербулінг – віртуальне насильство

Анонімні погрози, тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити дитину.

Платформою для кібербулінгу стають соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, форуми, блоги, онлайн-відеоігри тощо.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ: різновиди кібербулінгу

  • Троллінг (cyber trolls) – це розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт.
  • Хейтинг (hate) – це негативні коментарі та повідомлення, ірраціональна критика на адресу конкретної людини або явища, часто без обґрунтування своєї позиції.
  • Флеймінг (flaming) – це спалах образ, публічний емоційний обмін репліками, часто розгоряється в чатах і коментарях в соціальних мережах. Оскільки це відбувається публічно, велика кількість людей можуть спонтанно підключатися до образ однієї зі сторін конфлікту. Часто буває, що одна зі сторін має на меті залучення великої кількості випадкових свідків у протистояння.
  • Кіберсталкінг (cyberstalking; to stalk – переслідувати, вистежувати) – використання електронних комунікацій для переслідування жертви через повторювані загрози, що викликають тривогу і роздратування.
  • Грифінг (griefers) – це процес, в якому гравці цілеспрямовано переслідують інших гравців в багатокористувацьких онлайн-іграх. Їх мета не перемогти в грі, а позбавити задоволення від гри інших.
  • Секстинг (sexting) – це процес розсилки або публікація фото- і відеоматеріалів з оголеними і напівоголеними людьми. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків.

Дитина сприймає Інтернет як безпечне середовище. Коли виявляється, що воно може бути агресивним, спрацьовує ефект несподіванки, і це ранить сильніше. Гаджет приносить задоволення, комп’ютерні ігри – задоволення, спілкування – задоволення, лайки – задоволення. І раптом дитина стає жертвою, при цьому залишившись один на один з агресором, бо страшно і соромно до когось звернутися за допомогою. Це був її персональний простір, і в ньому вона несподівано виявилася вразливою. Раптовість може зіграти поганий жарт з дітьми. У зв’язку з цим, сучасне виховання як в сім’ї, так і в училищі  має включати обов’язкові розмови про цифрову безпеку!

Поради батькам, щоби зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини:

1. Оволодівайте новими знаннями:

  • батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями;
  • самі опановуйте інтернет.

2. Будьте уважними до дитини:

  • уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища;
  • звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом

3. Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною:

  • Ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя;
  • наголосіть, що якщо виникають будь які проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків;
  • поясніть загрозу, яку несуть  сайти.

4. Здійснюйте обмежений контроль:

  • можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті;
  • регламентуйте час користування інтернетом;
  • позитивний приклад батьків.

5. Застосовуйте технічні засоби безпеки:

  • спеціальні безпечні пошукові системи;
  • програми-фільтри батьківського контролю (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).

6. Формуйте комунікативну культуру:

  • роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною;
  • зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується;
  • в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Куди звертатися:

  • УГСПЛ. Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу. Якщо Ви страждаєте від постійних образ в Інтернеті; Ваш аккаунт зламали та поширили особисті дані; чи Ви наразилися на інші небезпеки в мережі — звертайтеся по правову допомогу. Телефони київської приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519. Працює в будні з 10:00 до 18:00. Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.
  • Національна дитяча «гаряча» лінія. Професійні психологи і юристи Національної дитячої «гарячої» лінії допоможуть розібратися зі складнощами й вирішити будь-яку твою проблему, в тому числі, пов’язану з цькуванням в онлайні. Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних). Лінія є анонімною та конфіденційною. Працює в будні з 12:00 до 16:00.
  • Поліція. Можна звернутися до поліції за номером 102 (цілодобово).
  • Правова допомога. Якщо потрібна правова допомога чи порада, звертайтеся до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, дізнавшись контакти на сайті legalaid.gov.ua. Можна зателефонувати та проконсультуватися у фахових юристів, як поводитися, щоб бути в безпеці: 0 800 213 103. Номер працює цілодобово — безкоштовно в межах України.

Карантин – це час для самоосвіти та самовдосконалення

Самовиховання виникло в далекій давнині. Багато видатних діячів минулого й сьогодення розробляли й розробляють для себе індивідуальну методику самовдосконалення, що дозволяє виправляти помилки природи, розвивати потрібні моральні якості й здатності. А. В. Суворов, для прикладу, народився достатньо кволим. Мріючи про службу в армії, він ще в дитинстві став обливатися холодною водою й займатися гімнастикою. До глибокої старості великий полководець вирізнявся невтомністю й бадьорістю духу.

На всьому кращому, що створено людством, лежить відбиток особистості. Ми говоримо: закон Архімеда, естетика Аристотеля, таблиця Менделєєва, теорія відносності Ейнштейна, система Станіславського. Світову космонавтику неможливо відокремити від трьох імен – Ціолковський, Корольов, Гагарін.

Чи станете ви особистістю – це залежить тільки від вас. Наше суспільство створює умови, але суспільство не буде замість вас учити біном Ньютона або обливатися щоранку холодною водою. Особистість починається з рішучого кроку.

Людина наділена найдосконалішою біологічною системою – мозком, з яким не може зрівнятися жодна рукотворна машина чи механізм. Протягом 15-24 років він “тренується для життя” у школі, в сім’ї, соціумі. Безперечно, людина на власний розсуд розпоряджається цим унікальним капіталом. Або вдосконалить його на користь собі та суспільству або, у процесі життя не додавши нічого цінного, змарнує здібності, отримані з народження?

Процес саморозвитку та самовдосконалення починається з раціонального розподілу часу на працю та відпочинок, оскільки для одних час – це нагода для лінощів, для інших – можливість зростати фізично, розумово та духовно.

Самореалізація можлива, коли людина визначила її стратегію, шляхи особистісного розвитку і самовдосконалення. Важливими компонентами стратегії самореалізації є розбудова позитивної самооцінки, самовизначення, саморегуляція, самоосвіта і самовиховання. Бути здоровим вигідно з будь-яких точок зору. Отже, вигідним стає і раціональне харчування, і правильний режим навчання та відпочинку, що зберігає здоров’я і відіграє значну роль у попередженні захворювань.

 

Корисні посилання на онлайн курси,
які допоможуть вам цікаво та з користю
використати час для себе:

  • Платформа takflix.com на час карантину надасть доступ до безкоштовного перегляду нових українських фільмів;
  • Онлайн-платформа GIOS пропонує безкоштовне користування платформою для вчителів і їх класів, заведення учнів в систему і технічний супровід. Онлайн-платформа GIOS допоможе самостійно вивчати математику вдома та ефективно покращувати результати: https://gioschool.com/
  • Українська освітня платформа Prometheus також пропонує використовувати понад 100 безкоштовних онлайн-курсів (https://prometheus.org.ua/courses-catalog/) для навчання та самоосвіти на час карантину. Серед них і курси з підготовки до ЗНО для школярів, і універсальна база дисциплін, які стануть у нагоді всім, – «Наука повсякденного мислення», «Навчаймося вчитися: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів», «Медіаграмотність: практичні навички», «Фінансовий менеджмент», «Економіка для всіх», «Менеджмент», «Як створити стартап», «Урбаністика: сучасне місто».
  • Безкоштовна освітня платформа Khan Academy надає доступ до декількох тисяч безкоштовних мікролекцій з математики, фізики, хімії, історії, фінансів, економіки, біології, мистецтва, комп’ютерних наук тощо. Усі курси розділені на уроки, які можна переглядати незалежно від обраного вами курсу.
  • Українська студія онлайн-освіти з безкоштовними курсами, інтерактивними підручниками та спецпроєктами для всіх: від школярів та вчителів до юристів чи економістів. EdEra створює курси різних напрямів: тут і шкільна, і професійна, і громадянська освіта. Для школярів будуть корисними курси з підготовки до ЗНО і вивчення англійської.
  • Завдяки Google Arts&Culture ви можете повною мірою насолодитися віртуальними музеями світу, відвідати Помпеї за допомогою VR і познайомитися з contemporary art: https://artsandculture.google.com/
  • Віденська державна опера, яка тимчасово закрилася через заходи боротьби з коронавірусом, починає безплатно демонструвати свої вистави в режимі онлайн: https://www.staatsoperlive.com/
f3   f3
f3 f3 f3 f3
f3
f3
f3
f3
f3
f3
f3

f4

ped

ped

ped