Наші координати:
61001, м. Харків,
вул. Тюрінська, 5
(098) 058 78 02
Докладніше...
Архіви новин
f3
f3
f3

Батькам

Батьківський комітет

Серед батьків учнів кожної навчальної групи обирається батьківський комітет, голова якого є членом батьківського комітету училища. Склад комітету оновлюється щорічно в кінці серпня.
Діяльність батьківського комітету:

  • участь у підготовці училищних заходів: конкурсів художньої самодіяльності, конкурсів професійної майстерності та ін.;
  • участь в організації і проведенні ремонтних робіт в навчальних майстернях і аудиторіях, приміщеннях гуртожитку.

Засідання батьківського комітету проводяться 1 раз на квартал. Члени батьківського комітету беруть участь у роботі педагогічної ради, де голова комітету виступає зі звітом про виконану роботу.
Адміністрація училища дуже вдячна батькам учнів за їх участь у житті училища!

 

План роботи батьківського комітету
ДПТНЗ «Харківське вище професійне
училище сфери послуг»
на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п

Зміст заходів

Термін виконання

Відповідальний

1

Засідання з питань планування роботи на новий навчальний рік:

  • Планування роботи батьківського комітету на навчальний рік.
  • Аналіз підготовки училища до нового навчального року, вивчення та обговорення проблем.
  • Аналіз пільгових категорій  першокурсників та надання практичної допомоги учням із малозабезпечених родин та сім’ям із зони ООС.
 вересень голова комітету; члени комітету

2

Засідання з питань виховання учнів:

  • Участь батьків у виховному процесі училища.
  • Відвідування батьками занять та виробничої практики.
  • Робота з батьками, що ухиляються від батьківських обов’язків.
  • Рейди за місцем проживання учнів та їхнього масового відпочинку.
  • Практична допомога батьківського комітету в організації досудової діяльності учнів.
жовтень; грудень; червень голова комітету; заступник голови; члени комітету; практичний психолог; соціальний педагог
3 Засідання з питань надання практичної допомоги у створенні житлово-побутових умов в училищі:

  • звіт про надання допомоги училищу зі збереження та розширення матеріально-технічної бази училищу.
 січень; червень заступник директора з НВихР; голова батьківського комітету

4

Підсумки роботи за рік

  • Підсумки роботи за рік;
  • Звіт про цільове використання благодійних коштів надання практичної допомоги у працевлаштуванні випускників училища, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
  • Допомога з організації випускного вечора
червень голова батьківського комітету

 

Рекомендації психолога батькам щодо виховання дітей

  • Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
  • Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
  • Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
  • Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
  • Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато — лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
  • Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
  • Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання — найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
  • Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
  • Відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії
  • Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).

(«Практична психологія та соціальна робота», № 3’2005)

 

Десять заповідей батькам

  1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.
  2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
  3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
  4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
  5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
  6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
  7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
  8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».
  9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.
  10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.

Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.

Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

(«Практична психологія та соціальна робота», № 3’2005)

f3   f3
f3 f3 f3
f3
f3
f3
f3
f3
f3
f3

f4

ped

ped

ped