[:uk]

7-го лютого учні гуртожитків Харківського вищого професійного училища сфери послуг разом з виховательками гуртожитку відвідали виставку картин в галереї «Мистецтво Слобожанщини».

В цей день нам дуже поталанило: ми ознайомилися з картинами двох художниць. Майстриня Грибанова Тетяна Іллівна в цей день відкрила свою персональну виставку, а Дар’я Нагаєць – напередодні. Творчість Дар’ї – це справжнє занурення в світ фантазій, мрій, щирості та глибокої філософії. Основною метою творчості Дар’ї є зображення внутрішнього світу людини та розвиток образного мислення і фантазії у глядача. На думку авторки, за допомогою фарби можна сказати те, що неможливо висловити словами. Не випадково виставка Дар’ї  Нагаєць має назву «Фарби планети, на якій ти не був».

Графічні картини Тетяни Іллівни Грибанової «Міські марева» нам також дуже сподобались. Вони – це мова душі, дивна та часом таємнича,яка  не підкорюється жодним правилом та законом. Вона має власну орбіту простих істин, що дає кожному глядачеві домислити щось своє, внутрішнє.

Наприкінці творчого вечору ми послухали під акомпанемент гітари пісні харківського барда Володимира Харченка. Особливо нам сподобались пісні з репертуару В. Висоцького про любов.

Дякуємо організатором таких чудових виставок!

7 февраля учащиеся общежитий Харьковского высшего профессионального училища сферы услуг вместе с воспитательницами общежитии посетили выставку картин в галерее «Искусство Слобожанщины».

В этот день нам очень повезло: мы ознакомились с картинами двух художниц. Мастер Грибанова Татьяна Ильинична в этот день открыла свою персональную выставку, а Дарья Нагаец – накануне. Творчество Дарьи – это настоящее погружение в мир фантазий, мечтаний, искренности и глубокой философии. Основной целью творчества Дарьи является изображение внутреннего мира человека и развитие образного мышления и фантазии у зрителя. По мнению автора, с помощью краски можно сказать то, что невозможно выразить словами. Не случайно выставка Дарьи Нагаец называется «Краски планеты, на которой ты не был».

Графические картины Татьяны Ильиничны Грибановой «Городские миражи» нам также очень понравились. Они – это язык души, странный и временами таинственный, не подчиняющийся никаким правилам и законам. Он имеет свою орбиту простых истин, дает каждому зрителю домыслить что-то свое, внутреннее.

В конце творческого вечера мы послушали под аккомпанемент гитары песни харьковского барда Владимира Харченко. Особенно нам понравились песни из репертуара В. Высоцкого о любви.

Спасибо организатором таких замечательных выставок!