І знову 9 листопада – День української писемності та мови. Традиційне, але водночас нове в умовах сучасної реальності свято. «Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів», – пророче стверджував Василь Захарченко. Коли сьогодні український народ героїчно протистоїть ворожій російській агресії, вивчення державної мови стає не лише дотриманням чинного законодавства чи даниною моді, але й ефективним способом вибороти національну свободу й завоювати міжнародний авторитет.

Педагоги й учні нашого закладу завжди з повагою ставилися до українського слова, про що свідчать висока лінгвістична культура викладачів та перемоги наших вихованців у різноманітних мовних конкурсах. І цьогорічний День української писемності, який через воєнну російську агресію проходив онлайн, був  традиційно урочистим і святковим.

Особливу увагу привертає позаурочний захід «О слово рідне, орле скутий», під час якого першокурсники не лише згадали історію свята, але й дізналися цікаві факти про українську мову, перевірили глибину власного інтелекту.

Найбільший інтерес у другокурсників викликав сучасний мовознавчий турнір «Вірю – не вірю», коли учасники-конкурсанти не лише продемонстрували ерудицію, дізналися багато нових фактів про рідне слово, але й отримали мотиваційні передбачення на майбутнє.

Талановитих учнів виховують лише професійні викладачі та майстри! Отже, наші педагоги не залишились осторонь від міжнародного свята: вони надихнули юних вихованців досконалим володінням рідного слова, узявши участь у мовному онлайн-квесті та Радіодиктанті національної єдності.

Ми переконані, що наступного року українська нація та міжнародна спільнота святкуватимуть День української писемності та мови у вільній та щасливій державі. Усе буде Україна!