11 листопада 2022 року в Харківському вищому професійному училищі сфери послуг було проведено засідання методичної комісії педпрацівників із професій «Кравець», «Закрійник».

Порядок денний засідання містив такі питання:

• створення методичних розробок педпрацівників, навчальних відео;
• розгляд та затвердження тем письмових екзаменаційних робіт;
• розгляд та затвердження переліків пробних кваліфікаційних робіт.

Завершилось засідання методичною доповіддю майстра виробничого навчання Шаровкіної Валентини Анатоліївни на тему «Форми і прийоми формування згуртованого учнівського колективу групи». Члени методичної комісії поділились з колегами власним досвідом згуртування учнівської групи.

Не зважаючи на дистанційний формат, уроки виробничого навчання у Харківському вищому професійному училищі сфери послуг, завдяки сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям, зокрема Google Workspace, проводяться якісно, з дотриманням усіх методичних і педагогічних вимог.

Так 11 листопада 2022 року відкритий урок виробничого навчання з професії «Манікюрник» у групі 7-22 провела майстер в/н Апалькова Тетяна Юріївна. Тема уроку – «Виконання зняття гель-лаку у технологічній послідовності» – є окремою та дуже важливою процедурою під час виконання манікюру, від правильності виконання якої залежить стан нігтів клієнта.

Для проведення заняття Тетяною Юріївною був підготовлений різноманітний дидактичний матеріал: презентація з теми, слайди якої ілюстрували кожен етап проведення уроку, схема зняття гель-лаку апаратним методом у технологічній послідовності, відеоролик з демонстрацією зняття гель-лаку, інформаційні  картки «Інструменти, матеріали та обладнання для зняття гель-лаку». Особливу увагу майстер звернула на безпечні прийоми зняття гель-лаку та роботу зі спеціальним обладнанням.

Для формування орієнтовної основи діяльності використовувалась відео-демонстрація зняття штучного покриття за схемою у технологічній послідовності. Закріплення матеріалу вступного інструктажу майстер провела у вигляді дидактичної гри «Незакінчене речення».

Присутні на уроці представники адміністрації училища відмітили гарну організацію роботи майстра в/н і здобувачів освіти, якісну підготовку до уроку, високий методичний рівень проведеного заняття.

10 листопада в групі 4-22 викладачем Лепшеєвою Вікторією Віталіївною був проведений виховний захід екологічного спрямування «Екологічні проблеми України».

Метою заходу було поширення екологічних знань серед молоді в контексті сьогоденних реалій в Україні.

Захід був проведений в формі інтерактивного веб-квесту.

Не дивлячись на складні часи, військовий стан та дистанційне навчання, соціально психологічна служба ДПТНЗ «Харківське вище професійне училище сфери послуг» впроваджує профілактику негативних явищ, піклується про моральний стан учнів. Так було проведене онлайн дослідження щодо виявлення обізнаності учнів з питань насилля та булінгу. Анкети було розміщено в гугл класах на інтерактивній платформі Google Classroom.

У дослідженні брали участь групи першого та другого курсу. Загалом 89 осіб.

Результати анкетування  показали, що учні на середньому рівні володіють інформацією про негативні явища насилля та булінгу, мають свою думку з цього приводу, також вважають що зможуть захиститись самі та підтримати, при необхідності жертву знущань, але не бачуть в училищі таких прикладів.

Всі здобувачі освіти ознайомлені з телефонами гарячих ліній, які опубліковані на сайті училища, а саме:

 1547 –  Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства;

0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) – телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії

Також:

1578 з питань протидії торгівлі людьми;

1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua – Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні;

 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) – Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  ГО «Ла Страда-Україна».

Толерантність – саме те, чого так не вистачає зараз людям: терпіння, терпимість, розуміння, дружнє ставлення, спокій, адекватне сприйняття.

В цьому році проведення заходів до Міжнародного дня толерантності припало на період дистанційного навчання. Але це не вплинуло на реалізацію запланованих заходів. Весь листопад місяць проходить з твердженням: «Ми різні, але ми разом».

Саме в цей час, коли весь світ відзначає Міжнародний День толерантності, є чудова нагода допомогти учням зрозуміти інших та розвинути людяність. День толерантності – це не просто формальна подія для підвищення загальної обізнаності, а дієвий інструмент, що сприяє створенню здорової психологічної атмосфери в групі та запобіганню насилля.

У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів активної життєвої позиції на інтерактивній платформі Google Classroom у віртуальному психологічному кабінеті учням було пропоновано практичне завдання «Людина починається з добра». Завдання передбачало розширення в учнів інформаційного поля з проблеми толерантності; розвиток емпатії; виховання гуманності, доброзичливості, чуйності, терпимості до інших людей, поваги до їхньої індивідуальності, традицій, історії, культури, сприяння формуванню досвіду толерантної поведінки.

Учням було пропоновано пройти унікальний тест на толерантність, адаптований під онлайн-опитування. Метою тестування було не тільки перевірка людяності та обізнаності, але й поповнення власної скарбнички знань. Отже, за підсумками тестування: найбільш вираженими особистими рисами учні вважають такі: терпимість, чуйність, вміння володіти собою, доброзичливість, вміння слухати співрозмовника, тактовність, почуття гумору. В той час, за підсумками відповідей, учням бракує таких якостей особистості як: довіра, альтруїзм, самокритика, прихильність до інших.

Отже, ми вважаємо, що виховання толерантності є дуже важливим завданням закладу освіти.

Ми не зможемо відразу зробити толерантними ні свою поведінку, ні поведінку інших людей. Однак важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку.

Проявляти толерантність – це означає розуміти один одного, ставитися один до одного терпимо, щоб будувати мирне майбутнє.

З 1 по 10 листопада в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище сфери послуг» з метою поглибити серед учнівської молоді поняття про те, що для людини головне – це здоров’я, був проведений челендж «Підтримую свою фізичну форму завдяки щоденним заняттям».

І знову 9 листопада – День української писемності та мови. Традиційне, але водночас нове в умовах сучасної реальності свято. «Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів», – пророче стверджував Василь Захарченко. Коли сьогодні український народ героїчно протистоїть ворожій російській агресії, вивчення державної мови стає не лише дотриманням чинного законодавства чи даниною моді, але й ефективним способом вибороти національну свободу й завоювати міжнародний авторитет.

Педагоги й учні нашого закладу завжди з повагою ставилися до українського слова, про що свідчать висока лінгвістична культура викладачів та перемоги наших вихованців у різноманітних мовних конкурсах. І цьогорічний День української писемності, який через воєнну російську агресію проходив онлайн, був  традиційно урочистим і святковим.

Особливу увагу привертає позаурочний захід «О слово рідне, орле скутий», під час якого першокурсники не лише згадали історію свята, але й дізналися цікаві факти про українську мову, перевірили глибину власного інтелекту.

Найбільший інтерес у другокурсників викликав сучасний мовознавчий турнір «Вірю – не вірю», коли учасники-конкурсанти не лише продемонстрували ерудицію, дізналися багато нових фактів про рідне слово, але й отримали мотиваційні передбачення на майбутнє.

Талановитих учнів виховують лише професійні викладачі та майстри! Отже, наші педагоги не залишились осторонь від міжнародного свята: вони надихнули юних вихованців досконалим володінням рідного слова, узявши участь у мовному онлайн-квесті та Радіодиктанті національної єдності.

Ми переконані, що наступного року українська нація та міжнародна спільнота святкуватимуть День української писемності та мови у вільній та щасливій державі. Усе буде Україна!

08.11.2022 в Харківському вищому професійному училищі сфери послуг методичною комісією із професії «Перукар (перукар-модельєр)»

Членами коміс0ії були обговорені такі питання:

• стан успішності учнів;
• визначення слабких учнів з метою надання допомоги;
• підготовка до проведення тижня професії «Перукар (перукар-модельєр)».

Також була прослухана доповідь майстра виробничого навчання Кульші Лариси Сергіївни на тему «Проблемні методи викладання на уроках виробничого навчання».

Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
                                        Ліна Костенко

Кожного року 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

За православним календарем – це день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця (священнослужителя Київсько-Печерської Лаври). Вважається, що саме Нестор став прабатьком української писемної мови. Долучилися до цієї справи ще Кирило та Мефодій, які створили слов’янську азбуку.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

Всі навчальні групи училища взяли участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності 2022, та долучилися до святкувань та провели ряд різноманітних заходів: конкурси, години спілкування, читання.

Учасники предметних гуртків приєдналися до флешмобу #мовамоясолов’їна. У соціальних мережах та на сайті училища виклали записи авторського виконання творів українських авторів (віршів, уривків з творів тощо).

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

                                Максим Рильський

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ – зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.

Всім нам треба докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.