Харківське вище професійне училище сфери послуг було засновано згідно з постановою Президії Харківської Облпромради від 13 травня 1946 року №16 на підставі розпорядження РНК СРСР від 24 лютого 1946 року №2491-р та постанови Президії Укооппромради від 26 березня 1946 року №166 і мало назву профтехшкола обласної промислової кооперації.

Профтехшкола облпромради з підготовки кравців верхнього одягу була відкрита 1 вересня 1946 року по вулиці 1-ї Кінної Армії (сьогодні вулиця Богдана Хмельницького) при фабриці пошиття одягу.  Було набрано 3 навчальні групи по 25 учнів (2 групи — з підготовки кравців чоловічого верхнього одягу, 1 група — кравців жіночого верхнього одягу). Термін навчання — 2 роки. Ця профтехшкола облпромради за статутом нагадувала фабрично-заводські школи трудових резервів. Прийом на навчання проводився шляхом добровільного набору молоді. Навчання було безкоштовним, і учні перебували на повному забезпеченні за рахунок коштів промислової кооперації.

Засновниками профтехшколи були:

• Конотоп Віктор Ілліч – директор;
• Жуковін Василь Іванович – старший майстер;
• Краснянська Софія Львівна – заступник директора з виховної роботи.

Їх вже немає в живих, але добра пам’ять про них залишилася в серцях багатьох випускників, які в ті важкі роки отримали путівку в життя.

У важких умовах проходив процес навчання і виховання учнів у перші повоєнні роки. Приміщення не відповідало вимогам навчально-виховного процесу. Навчальні майстерні не мали достатньої кількості обладнання, інструментів, матеріалів. У навчальних класах були відсутні наочні посібники, підручники. Важким був і контингент учнів: сироти, напівсироти, інваліди.

Але були чудові вихователі, майстри-наставники, знаючі фахівці, які робили все можливе, щоб діти стали не тільки кваліфікованими працівниками, а, перш за все, порядними людьми.

Перший випуск учнів відбувся у 1948 році, було підготовлено 120 фахівців. Керував профтехшколою з 1948 до 1960 р. директор Конотоп Віктор Іванович.

 На початку 50-х років облпромрадою був організований при артілі «Ширпотреб», у пристосованому приміщенні, навчальний комбінат інвалідів війни та сиріт. Профіль підготовки: взуттьовик з ремонту взуття, механіки з ремонту швейних машин, а пізніше і кравці, з числа інвалідів війни та сиріт. У навчальних групах було по 12-15 чоловік. Термін навчання — 1 рік. Засновниками навчального комбінату інвалідів війни та сиріт були:

• Мачин Самуїл Самойлович — директор;
• Борщівський Борис Якович — старший майстер.

Контингент учнів був важкий. До кожного потрібен був особливий підхід, а найголовніше турбота і увага. Це давало сили дітям, незважаючи на їх важку долю, засвоїти професію і отримати путівку у життя.

 У 1949 році був відкритий навчальний комбінат промкооперації з підготовки кравців верхнього одягу, кравців легкого плаття, а пізніше і закрійників для підприємств промислової кооперації. Навчальний комбінат займав приміщення в двоповерховій будівлі по Лопанському провулку № 9, де були аудиторії для теоретичних занять, бухгалтерія, дирекція. Навчальні майстерні знаходилися по вулиці Іванівській і являли собою два цехи. Контингент учнів у рік становив 160-180 чоловік.

Директором навчального комбінату був Стрижков Костянтин Захарович; заступником директора — Скринник Галина Василівна; старшим майстром — Ушаков Олександр Андрійович, з 1959 року — Куценко Клавдія Петрівна.

З 1957 року навчальний комбінат інвалідів війни та сиріт був об’єднаний з навчальним комбінатом.

 У 1960 році навчальний комбінат був реорганізований і об’єднаний з профтехшколою, яка вже називалась навчальним комбінатом обласного управління побутового обслуговування населення.

Багато сил і енергії потрібно було докласти засновникам цих навчальних закладів, щоб організувати і забезпечити навчально-виробничий процес, виховання, матеріальне забезпечення учнів і, головне, навчити майстерності і дати путівку в життя майбутнім працівникам сфери послуг.

2 лютого 1960 профтехшкола облпромради була реорганізована в професійно-технічне училище Харківської облпромради (підстава: Постанова Укрпромради № 68 від 02.02.1960 р.). Але як профтехучилище вона проіснувала недовго. Промислова кооперація була скасована, а створена служба побутового обслуговування населення, щоб зберегти профтехучилище відомчим знову перетворюється  у навчальний комбінат.

Так профтехучилище облпромради було реорганізовано в навчальний комбінат Харківського обласного управління побутового обслуговування населення (профтехучилище № 40) (підстава: Постанова облпромсовета № 990 від 05.09.1960 р.)

Учбовому комбінату облпобутуправлінням було виділено нову триповерхову будівлю по вулиці Якіра, 5. Сьогодні там вже цілий комплекс (навчально-виробничий корпус, два гуртожитки на 600 місць, упорядкована територія).

Керівниками були затверджені:

• Тумар Броніслав Никифорович (нині покійний) — директор;
• Скринник Галина Василівна — заступник директора з навчально-виробничої частини;
• Ольвач Антоніна Прокопівна — старший майстер виробничого навчання;
• Чуйко Ганна Іванівна — заступник директора з господарської частини;
• Моцехейн Ася Савеліївна — головний бухгалтер.

У грудні 1961 року на посаду заступника ди+ректора з навчально-виробничої частини була переведена Ольвач А.П., на посаду старшого майстра — Куценко Клавдія Петрівна.

Служба побутового обслуговування населення, покликана забезпечувати населення усіма видами побутових послуг, розвивалася швидкими темпами. А це вимагало великої кількості кваліфікованих кадрів, здатних виконувати послуги якісно, ​​в строк, і забезпечувати культурне обслуговування населення.

Центром підготовки кадрів для підприємств побуту м. Харкова та області став Навчальний комбінат (профтехучилище № 40).

Перед керівництвом училища стояло завдання — у найкоротші терміни створити навчально-матеріальну базу, організувати навчально-виробничий процес, виконати план набору учнів і забезпечити їх житлом.

Труднощів було багато. Але завдяки зусиллям всього інженерно-педагогічного колективу, допомоги облпобутуправління, продовжуючи традиції профтехшколи та навчального комбінату, училище стало справжньою кузнею кваліфікованих кадрів, підвищення кваліфікації для підприємств побутового обслуговування населення м. Харкова та області, а з  окремих професій — для всіх областей України.

У 1961 році міжобласний навчально-виробничий комбінат перетворений у Міжобласний навчальний комбінат Облпобутуправління, який готував робітників сфери побуту для Харківської, Сумської та Полтавської областей.

У 1971 році Міжобласний НПК реорганізований в обласний НПК Облпобутуправління.

У 1972 році НПК Облпобутуправління перетворений в професійно-технічне училище Облпобутуправління.

У 1985 році профтехучилище ОБУ реорганізовано у середнє професійно-технічне училище № 40 у системі Міністерства освіти України.  У 1993 середнє профтехучилище № 40 перейменовано в професійно-технічне училище № 40 на підставі наказу управління освіти № 82 від 17.02.1993 Харківського обласного виконавчого комітету.

У 2007 році училище отримало назву Державний професійно-технічний навчальний заклад «Харківське вище професійне училище сфери послуг».

І, хоча мінялися відомства, система освіти, проводилися перетворення, незмінним залишився профіль підготовки — працівники сфери побутових послуг.

Сьогодні училище є своєрідним підприємством, де в процесі навчання виявляються і послуги населенню з індивідуального пошиття верхнього одягу і легкого плаття, пошиття та ремонту взуття, перукарські послуги.

 Сьогодні профтехучилище є сучасним навчально-виробничим комплексом. У триповерховому будинку розміщені навчальні кабінети, майстерні, оснащені сучасним обладнанням, приладами, наочними посібниками. Є салон краси, два гуртожитки на 600 місць — і все це на одній упорядкованій території.

Профтехучилище готує фахівців таких професій, які своєю працею, творчістю, умінням і талантом радують харків’ян новими колекціями сучасного одягу, зачісок, взуття.

Всього в училищі підготовлено більше 50 тисяч кваліфікованих працівників для сфери побутових послуг за професіями:

• Кравець чоловічого верхнього одягу;
• Кравець жіночого верхнього одягу;
• Кравець жіночого легкого плаття;
• Закрійник чоловічого, жіночого верхнього одягу;
• Закрійник жіночого легкого плаття;
• Закрійник-модельєр жіночого верхнього одягу;
• Перукар чоловічий;
• Перукар жіночий;
• Перукар широкого профілю;
• Перукар (перукар-модельєр);
• Взуттьовик з пошиття та ремонту взуття;
• Заготовщик взуття;
• В’язальниця трикотажних виробів;
• Фотограф;
• Слюсар з ремонту електропобутових приладів;
• Радіомеханік;
• Механік з ремонту швейних машин;
• Механік з ремонту спеціальних швейних машин;
• Майстер з виготовлення та ремонту шкіргалантерейних виробів;
• Столяр з ремонту меблів;
• Бухгалтер;
• Приймальник замовлень хімчистки одягу.

Підвищення кваліфікації:

• Закрійник чоловічого, жіночого верхнього одягу;
• Закрійник легкого плаття;
• Завідувач ательє і майстерень;
• Приймальник замовлень ательє і майстерень;
• Перукар-модельєр.

 В училищі працює стабільний висококваліфікований інженерно-педагогічний колектив, який постійно удосконалює навчально-виховний процес, щоб учні отримували універсальну підготовку, що відповідає вимогам завтрашнього дня.

Більшість майстрів виробничого навчання та викладачів — випускники училища і в трудовій книжці мають один запис трудової діяльності — «профтехучилище». У багатьох з них училище закінчили вже діти, онуки.

В училищі створені необхідні умови не тільки для навчання майбутніх фахівців, але і для творчої самореалізації кожного учня, цьому сприяють заняття улюбленою справою в гуртках художньої самодіяльності, спортивних секціях.

Традиційним є проведення конкурсів професійної майстерності, на яких учні можуть отримати об’єктивну оцінку журі та глядачів; участь в обласних оглядах художньої самодіяльності, технічної та художньої творчості, конкурсах КВК, фестивалях, спортивних обласних змаганнях.

Попит на побутові послуги постійно збільшується. Тому професії працівників побутового обслуговування населення затребувані економікою країни, і сьогодні наші випускники актуальні на ринку праці.

Гордістю училища є випускники, які, отримавши путівку в життя, свій трудовий шлях прославили творчою працею, високим покликанням. Це:

• Ізотов Володимир Іванович — випускник профтехучилища 1-го випуску, закрійник чоловічого верхнього одягу фабрики індпошиву одягу № 1, «Майстер вищого класу», лауреат Державної премії УРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного прапора і орденом Леніна;
• Юрій Павлов — модельєр-конструктор фірми «Морріс»;
• Яна Смирнова — конструктор-модельєр фірми «Престиж»;
• Олександр Кондратенко — керівник приватного підприємства з виробництва взуття;
• брати Валерій і Артур Доброноси, які на міжнародному конкурсі дитячого одягу в 2005 увійшли в першу десятку найсильніших модельєрів СНД;

та ін.

Колектив пам’ятає історію свого навчального закладу: в 2006 році до 60-річчя училища була видана книга «История становления и развития профессионально-технического училища № 40 г. Харькова за 60 лет». Авторами книги є люди, які стояли біля витоків створення училища, і ті, що прийшли їм на зміну, продовжуючи традиції.

Ми пам’ятаємо і шануємо всіх працівників, які внесли свій вклад в нелегку, але благородну справу виховання і навчання молоді, виховання людини-творця, справжнього професіонала, передаючи знання, вміння і досвід зі своїх професій: керівників, робітників, працівників адміністрації, бухгалтерії, бібліотеки, закрійників, майстрів виробничого навчання, викладачів, вихователів, керівників художньої самодіяльності. Велика їм подяка за цю важку працю.