Skip to content
ХАРКІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ СФЕРИ ПОСЛУГ
ХАРКІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ СФЕРИ ПОСЛУГ
ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
  • in
  • fb
  • in
  • tg
  • tg
  • ГОЛОВНА
  • ВСТУП на 2026-2027 н.р.
  • НАБІР НА КУРСИ
  • ПРО ПРОФЕСІЇ
  • НОВИНИ
  • НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ
    Головна  /  Український поет Приймак Олександр Іванович (2)

Український поет Приймак Олександр Іванович (2)

  • ІНФОРМАЦІЙНА ВІДКРИТІСТЬ
  • ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
  • ЛІЦЕНЗІЇ НА ПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ПРО УЧИЛИЩЕ
    • Адреса і контакти
    • Керівництво і колектив училища
    • Наші досягнення
      • Досягнення за 2025-2026 навчальний рік
      • Досягнення за 2024-2025 навчальний рік
      • Досягнення за 2023-2024 навчальний рік
      • Досягнення у 2010-2023 навчальних роках
    • Навчально-матеріальна база
    • Структура ХВПУСП
    • Історія училища
  • АБІТУРІЄНТУ (ПРОФОРІЄНТАЦІЯ)
    • Вступ на 2026-2027 н.р.
    • Про професії
    • Презентаційні матеріали
    • Подати заяву на вступ
    • Правила прийому до ХВПУСП
    • Критерії відбору на 3-й ступінь професійно-технічної освіти в ХВПУСП
    • Профорієнтаційна робота
  • ЦЕНТР КАР’ЄРНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДІ
    • Про Центр кар’єрного розвитку молоді
    • Візитна картка Центру
    • Соціальні мережі – ваше віртуальне портфоліо
    • Нормативно-правова база діяльності Центру кар’єрного розвитку молоді
    • Соціальні партнери Центру
    • Як написати резюме? Поради
    • WEB-ресурси з пошуку роботи
    • Як пройти співбесіду
    • Як бути успішними
    • Співпраця з роботодавцями
    • Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
    • Тижні професій
    • Дія. Освіта для всіх (Єдиний державний веб-портал цифрової освіти)
    • Поради з професійної орієнтації
    • Профорієнтаційні матеріали для випускників, що планують вступ до закладів вищої освіти
  • ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
    • Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного стану
    • Освітні програми (навчальні плани)
    • Моніторинг якості освіти
    • Розклад занять
    • Дистанційне навчання
    • Виробниче навчання і практика
    • Роботи учнів
    • Теоретичне навчання
    • Спортивна робота
    • Олімпіади і конкурси з навчальних предметів
    • Конкурси фахової майстерності
  • ВИХОВНА РОБОТА
    • Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії РФ проти України
    • Правила поведінки, права та обов’язки здобувачів освіти ДПТНЗ ХВПУСП
    • Національно-патріотичне виховання
    • Самоврядування
    • Батькам
    • Волонтерський рух
    • Профілактика протиправної діяльності
  • ГУРТКОВА РОБОТА
    • Про роботу гуртків
    • Заходи, які проводяться за участю гуртківців
    • Наші досягнення з гурткової роботи
  • КАБІНЕТ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА
    • Психолог інформує
    • Психологічна підтримка під час воєнних дій
    • Документація кабінету психолога
    • Поради психолога учням
    • Поради психолога педагогам
    • Поради психолога батькам
    • Інтернет-безпека
    • Під час карантину
    • Новини психологічної служби
    • Галерея фото кабінету психолога
  • КАБІНЕТ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
    • Соціальний педагог Курганська Тетяна
    • Соціальний педагог поруч
    • Документація соціального педагога
    • Телефони гарячих ліній
    • Батьківський всеобуч
    • До уваги педагогів
    • Пільгові виплати (Законодавство щодо пільг)
    • Вимоги законодавства щодо неповнолітніх працівників
    • Новини соціальної роботи
  • МЕТОДИЧНА РОБОТА
    • На допомогу учням
    • На допомогу педпрацівникам
    • Атестація педагогічних працівників
  • АНТИКОРУПЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
    • Накази. Положення. Порядок
    • Нормативно-правові акти щодо запобігання корупції
    • Загальна інформація
    • Конфіденційність
    • Канали повідомлення для викривачів
    • Журнали контролю
    • Гайд (посібник) для викривачів корупції від НАЗК 2025
  • ІНТЕРНЕТ-ПРИЙМАЛЬНЯ
  • БІБЛІОТЕКА
    • Про бібліотеку ХВПУСП
    • Заходи, які проводяться за участю та при підтримці бібліотеки
    • Нові надходження літератури
    • Підручники, навчальні посібники, методичні посібники і періодичні видання
  • ЗНО / НМТ
  • НАШІ ПАРТНЕРИ
  • МЕДИЧНА СТОРІНКА
  • ПРОТИДІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ
    • Нормативно-правова документація щодо протидії та запобігання булінгу
    • Інформаційні матеріали та рекомендації щодо протидії та запобігання булінгу
  • БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
    • Тиждень охорони праці 2026
    • Профілактика дитячого травматизму
    • Пам’ятки з безпеки
    • Цивільний захист
      • Правила поведінки під час повітряної тривоги
      • Захист від вербування ворогом
      • Як вижити у разі ядерної загрози
      • Бойові отруйні речовини
      • Як діяти в надзвичайних ситуаціях військового характеру
      • Протимінна безпека
  • ВИПУСКНИКАМ МИНУЛИХ РОКІВ
    • Архівна довідка
    • Цифрова копія документа про освіту

Український поет Приймак Олександр Іванович (2)

13.11.2014

Comment (2)

  • Анонім| 19.07.2026

    19 липня 1893 року – день народження Володимира Маяковського. Поета, якого в усьому світі вважають російським або радянським. Справді, писав Володимир Маяковський російською мовою. А за походженням був українцем. І не просто українцем, а з козацького роду. Слово Маяковському:

    “Я
    не из кацапов-разинь.
    Я –
    дедом казак, другим –
    сечевик,
    а по рожденью
    грузин.”

    (“Нашему юношеству”, 1927)

    Маяковський народився в Багдаті неподалік Кутаїсі (Імеретія, Грузія). Рід його батька походив з українських козаків – можливо, з Маяцького острогу, на місці якого зараз село Мая́ки Слов’янського району Донеччини. До 1822 року Маяковські жили в Бериславі на Херсонщині, опісля переїхали до Грузії. Бабуся по батьковій лінії, Єфросинія Данилевська, походила зі слобідського козацько-старшинського роду і була двоюрідною сестрою письменника-белетриста Григорія Данилевського (1829 – 1890).

    Будинок Маяковських у місті Багдаті (Грузія). Фото: vino-bar.ru
    Дідусь по лінії матері, Олексій Павленко (1832 – 1878), був сином кріпака з Катеринославської губернії, якого забрали в солдати. За прикладом батька, все життя присвятив військовій службі. Починав у Новоархангельському уланському полку, потім був переведений на Кавказ до 155-го піхотного Кубанського полку. Дослужився до чину штабс-капітана, брав участь в російсько-турецькій війні 1877–1878 років, одразу після завершення якої помер від тифу. Його старша донька Олександра Павленко вийшла заміж за лісничого Володимира Маяковського. Від цього шлюбу і народився майбутній поет – Володимир Володимирович Маяковський.

    Маяковський
    Володимир Маяковський, 1914 рік. Фото: uahistory.com

    Володимир Маяковський (в центрі) з батьками і сестрами. Фото: cdn.okultureno.ru
    Своєму вступові до світу поезії українець Маяковський завдячує іншому українцеві – футуристу Давиду Бурлюку. Він увів його до кола митців, постачав книжками, підтримував фінансово. Під впливом Бурлюка Маяковський став футуристом. За його ж сприяння він напередодні Першої світової війни вперше відвідав Україну. В селі Чорнянка (нині Каховського району Херсонської області) Давид Бурлюк, Велимир Хлєбников, Володимир Маяковський і Василь Каменський створили одне з перших літературно-художніх угруповань футуристів – “Гілея”. Саме так Геродот майже дві з половиною тисячі років тому називав землі лісової Скіфії між Дніпром і Південним Бугом.

    Маяковський
    Давид Бурлюк (у футуристичному гримі) і Володимир Маяковський. Фото: magisteria.ru
    Ставши зіркою першої величини, у 1920-х Маяковський регулярно приїздив до України. Виступав у Києві, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Полтаві. Знався з багатьма українськими літераторами – Миколою Хвильовим, Володимиром Сосюрою, Михайлем Семенком, Майком Йогансеном, Юрієм Смоличем, Олексою Слісаренком. Близько спілкувався з Казимиром Малевичем. Писав сценарії для Всеукраїнського фотокіноуправління, за якими Ялтинська кіностудія у 1927 році поставила дитячий фільм “Троє”, а Одеська кіностудія у 1928-му – ексцентричну комедію “Декабрюхов і Октябрюхов”.

    Маяковський
    Володимир Маяковський і Ліля Брік в Ялті, 1926 рік. Фото: cs8.pikabu.ru
    Враження від перебування у Києві в січні 1924 року Маяковський передав у однойменній поезії:

    “Будто в гости
    к старой,
    старой бабушке
    я
    вчера
    приехал в Киев.
    Вот стою
    на горке
    на Владимирской,
    Ширь во-всю –
    не вымчать и перу!

    Так
    когда-то,
    рассиявшись в выморозки,

    Киевскую
    Русь
    оглядывал Перун.”

    (“Киев”, 1924)

    Володимир Володимирович Маяковський (у центрі ліворуч). Фото: wikipedia.org
    Є у творчості Маяковського і образ українського Харкова – на той час столиці УСРР:

    “Где во́роны
    вились,
    над падалью каркав,
    в полотна
    железных дорог
    забинтованный,
    столицей
    гудит
    украинский Харьков,
    живой,
    трудовой
    и железобетонный.
    За горами угля
    и рельс
    поезда
    не устанут свистать.”

    (“Три тысячи и три сестры”, 1928)

    Але, безперечно, найвідомішою поезією Маяковського на українську тематику є “Долг Украине”, в якій автор робить пряме відсилання до повісті Гоголя “Майська ніч, або Утоплена”. Поезію вперше опублікували 31 жовтня 1926 року в газеті “Известия”. Та здається, вона ніколи не втратить актуальності. Насамперед ці рядки:

    “Говорю себе:
    товарищ москаль,
    на Украину
    шуток не скаль.
    Разучите
    эту мову
    на знамёнах –
    лексиконах алых, –
    эта мова
    величава и проста:
    “Чуешь, сурмы заграли,
    час расплаты настав…”
    […]
    Трудно
    людей
    в одно истолочь,
    собой
    кичись не очень.
    Знаем ли мы украинскую ночь?
    Нет,
    мы не знаем украинской ночи.”

  • Олександр| 19.07.2026

    19 липня 1893 року – день народження Володимира Маяковського. Поета, якого в усьому світі вважають російським або радянським. Справді, писав Володимир Маяковський російською мовою. А за походженням був українцем. І не просто українцем, а з козацького роду. Слово Маяковському:

    “Я
    не из кацапов-разинь.
    Я –
    дедом казак, другим –
    сечевик,
    а по рожденью
    грузин.”

    (“Нашему юношеству”, 1927)

    Маяковський народився в Багдаті неподалік Кутаїсі (Імеретія, Грузія). Рід його батька походив з українських козаків – можливо, з Маяцького острогу, на місці якого зараз село Мая́ки Слов’янського району Донеччини. До 1822 року Маяковські жили в Бериславі на Херсонщині, опісля переїхали до Грузії. Бабуся по батьковій лінії, Єфросинія Данилевська, походила зі слобідського козацько-старшинського роду і була двоюрідною сестрою письменника-белетриста Григорія Данилевського (1829 – 1890).

    Будинок Маяковських у місті Багдаті (Грузія). Фото: vino-bar.ru
    Дідусь по лінії матері, Олексій Павленко (1832 – 1878), був сином кріпака з Катеринославської губернії, якого забрали в солдати. За прикладом батька, все життя присвятив військовій службі. Починав у Новоархангельському уланському полку, потім був переведений на Кавказ до 155-го піхотного Кубанського полку. Дослужився до чину штабс-капітана, брав участь в російсько-турецькій війні 1877–1878 років, одразу після завершення якої помер від тифу. Його старша донька Олександра Павленко вийшла заміж за лісничого Володимира Маяковського. Від цього шлюбу і народився майбутній поет – Володимир Володимирович Маяковський.

    Маяковський
    Володимир Маяковський, 1914 рік. Фото: uahistory.com

    Володимир Маяковський (в центрі) з батьками і сестрами. Фото: cdn.okultureno.ru
    Своєму вступові до світу поезії українець Маяковський завдячує іншому українцеві – футуристу Давиду Бурлюку. Він увів його до кола митців, постачав книжками, підтримував фінансово. Під впливом Бурлюка Маяковський став футуристом. За його ж сприяння він напередодні Першої світової війни вперше відвідав Україну. В селі Чорнянка (нині Каховського району Херсонської області) Давид Бурлюк, Велимир Хлєбников, Володимир Маяковський і Василь Каменський створили одне з перших літературно-художніх угруповань футуристів – “Гілея”. Саме так Геродот майже дві з половиною тисячі років тому називав землі лісової Скіфії між Дніпром і Південним Бугом.

    Маяковський
    Давид Бурлюк (у футуристичному гримі) і Володимир Маяковський. Фото: magisteria.ru
    Ставши зіркою першої величини, у 1920-х Маяковський регулярно приїздив до України. Виступав у Києві, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Полтаві. Знався з багатьма українськими літераторами – Миколою Хвильовим, Володимиром Сосюрою, Михайлем Семенком, Майком Йогансеном, Юрієм Смоличем, Олексою Слісаренком. Близько спілкувався з Казимиром Малевичем. Писав сценарії для Всеукраїнського фотокіноуправління, за якими Ялтинська кіностудія у 1927 році поставила дитячий фільм “Троє”, а Одеська кіностудія у 1928-му – ексцентричну комедію “Декабрюхов і Октябрюхов”.

    Маяковський
    Володимир Маяковський і Ліля Брік в Ялті, 1926 рік. Фото: cs8.pikabu.ru
    Враження від перебування у Києві в січні 1924 року Маяковський передав у однойменній поезії:

    “Будто в гости
    к старой,
    старой бабушке
    я
    вчера
    приехал в Киев.
    Вот стою
    на горке
    на Владимирской,
    Ширь во-всю –
    не вымчать и перу!

    Так
    когда-то,
    рассиявшись в выморозки,

    Киевскую
    Русь
    оглядывал Перун.”

    (“Киев”, 1924)

    Володимир Володимирович Маяковський (у центрі ліворуч). Фото: wikipedia.org
    Є у творчості Маяковського і образ українського Харкова – на той час столиці УСРР:

    “Где во́роны
    вились,
    над падалью каркав,
    в полотна
    железных дорог
    забинтованный,
    столицей
    гудит
    украинский Харьков,
    живой,
    трудовой
    и железобетонный.
    За горами угля
    и рельс
    поезда
    не устанут свистать.”

    (“Три тысячи и три сестры”, 1928)

    Але, безперечно, найвідомішою поезією Маяковського на українську тематику є “Долг Украине”, в якій автор робить пряме відсилання до повісті Гоголя “Майська ніч, або Утоплена”. Поезію вперше опублікували 31 жовтня 1926 року в газеті “Известия”. Та здається, вона ніколи не втратить актуальності. Насамперед ці рядки:

    “Говорю себе:
    товарищ москаль,
    на Украину
    шуток не скаль.
    Разучите
    эту мову
    на знамёнах –
    лексиконах алых, –
    эта мова
    величава и проста:
    “Чуешь, сурмы заграли,
    час расплаты настав…”
    […]
    Трудно
    людей
    в одно истолочь,
    собой
    кичись не очень.
    Знаем ли мы украинскую ночь?
    Нет,
    мы не знаем украинской ночи.”

  • Leave a Reply

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Архіви новин

    Контакти

    • in
    • fb
    • in
    • tg
    • tg

    м. Харків, вул. Тюрінська, 5

    +38 (098) 058 78 02

    +38 (057) 732 65 25

    Докладніше...
    Мапа сайту

    Статистика

    • 57
    • 48 023
    • 32 525

    2025© Funky Line