Батькам
Батьківський комітет
Серед батьків учнів кожної навчальної групи обирається батьківський комітет, голова якого є членом батьківського комітету училища. Склад комітету оновлюється щорічно в кінці серпня.
Діяльність батьківського комітету:
- участь у підготовці училищних заходів: конкурсів художньої самодіяльності, конкурсів професійної майстерності та ін.;
- участь в організації і проведенні ремонтних робіт в навчальних майстернях і аудиторіях, приміщеннях гуртожитку.
Засідання батьківського комітету проводяться 1 раз на квартал. Члени батьківського комітету беруть участь у роботі педагогічної ради, де голова комітету виступає зі звітом про виконану роботу.
Адміністрація училища дуже вдячна батькам учнів за їх участь у житті училища!
План роботи батьківського комітету
ДПТНЗ «Харківське вище професійне
училище сфери послуг»
на 2023/2024 навчальний рік
|
№ з/п |
Зміст заходів |
Термін виконання |
Відповідальний |
|
1 |
Засідання з питань планування роботи на новий навчальний рік:
|
вересень | голова комітету; члени комітету |
|
2 |
Засідання з питань виховання учнів:
|
жовтень; грудень; червень | голова комітету; заступник голови; члени комітету; практичний психолог; соціальний педагог |
| 3 | Засідання з питань надання практичної допомоги у створенні житлово-побутових умов в училищі:
|
січень; червень | заступник директора з НВихР; голова батьківського комітету |
|
4 |
Підсумки роботи за рік
|
червень | голова батьківського комітету |
Рекомендації психолога батькам щодо виховання дітей
- Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
- Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
- Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
- Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
- Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато — лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
- Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
- Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання — найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
- Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
- Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
- Відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії
- Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).
(«Практична психологія та соціальна робота», № 3’2005)
Десять заповідей батькам
- Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.
- Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
- Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
- Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
- Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
- Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
- Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
- Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».
- Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.
- Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.
Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.
(«Практична психологія та соціальна робота», № 3’2005)
