Щороку 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У цей день річниці виводу радянських військ з Афганістану в Україні вшановують усіх тих, хто виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані, Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих точках» планети.
Цього року виповнюється 31 рік із дня завершення неоголошеної війни. Вона тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, – наш співвітчизник, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, – також наш співвітчизник. За даними офіційних джерел, під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні понад 150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько 8 тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами.
Напередодні цієї дати з метою ознайомлення учнів з трагічною сторінкою нашої історії, виховання поваги до учасників військових подій в Афганістані у Харківському вищому професійному училищі сфери послуг, віддаючи данину пам’яті та поваги воїнам, які загинули при виконанні свого військового обов’язку, було проведено ряд заходів. Так, в училищі викладачем Ковальовим О.О. була проведена виховна година «Ціна чужої війни». Педагог підготував виступ-презентацію, розповів про події тих часів і про необхідність вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Вихователями у гуртожитках училища була проведена година спілкування на тему: «А пам’ять серце береже». Під час заходу вихователі влаштували учням короткий екскурс в історію, а учні читали вірші та спогади очевидців цих страшних подій.
Ці заходи пройшли крізь юні серця, і молодь зрозуміла, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто пережив це лихо, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав.
