Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:

• часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
• під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
• якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
• не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

Джерела з актуальною інформацією щодо випадків захворювання спричинених новим коронавірусом:

Рекомендації ВООЗ для громадськості та професійної спільноти

Сторінка Центру громадського здоров’я України

Сторінка Міністерства охорони здоров’я Україна

Анти-паніка:
Поради психолога на час карантину

Ситуація, що охопила практично весь світ, не може залишати осторонь майже нікого. ЗМІ часто підігрівають емоції людей та не завжди коректно подають інформацію щодо захворювання. Тому ось декілька порад та практик, котрі здатні повернути нас до власних “острівків безпеки”, що допоможуть пережити цю кризу.

Кожен з нас має позитивний досвід, який зміг сформувати в кожного з нас так звані “острівки безпеки” — це ресурси, за допомогою яких ми здатні впоратись із досить складними ситуаціями. Як віднайти ці ресурси у собі? Спробуйте пригадати ті позитивні моменти, коли вам вдалось впоратись з труднощами. Спробуйте пригадати тих людей, котрі були поруч із вами та допомогли пережити стрес. Позитивний досвід і є тим ресурсом, який допомагає нам у непростих ситуаціях.

Деякі поради психолога:

Дізнавайтеся інформацію лише з джерел, яким варто довіряти. Прискіпливо аналізуйте почуте й побачене. Перестаньте щопівгодини читати на всіх доступних ресурсах «а що ж там з коронавірусом?». «Споживайте» лише перевірену інформацію. Уникайте активних перепалок в коментарях у соцмережах, масових розсилок і перепостів.

Менше онлайн — більше офлайн. Спрямуйте час, що проводите в інтернеті, на спілкування з близькими, почитайте книгу, намалюйте картину, навчіться вишивати тощо. Перерва в читанні новин жодним чином не вплине на саму ситуацію.

Будьте тут і зараз. Зосередьтеся на тому, що відбувається саме в цей момент. Хвилювання й тривожність — це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров`ю, вашому та близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх. Та якщо наразі це надуманий страх, відпустіть його та зосередьтеся на тому, що відбувається саме в цей момент.

Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо. Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що ви зможете впоратися з будь-якою ситуацією.

Перемикайтеся. Відчуваєте, що вас затягує пошук інформації про хворобу, наростає страх та тривога, переключіться на виконання монотонних домашніх справ: прання, прибирання, приготування їжі.

Займіться йогою. Це хороша терапія під час панічних нападів. Позитивні емоції особливо підсилюють ті пози, в яких потрібно вигинати спину або розправляти грудну клітину.

Концентруйтеся на позитиві. Наш мозок гостріше реагує на негативні події. А ще він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття. Тож намагайтеся зосереджуватися на хорошому. Воно є. Спробуйте сприймати ситуацію відсторонено, не включаючи емоції, навіть якщо все пішло шкереберть. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції.

Записуйте те, що хвилює. Це допоможе перенести тривогу в іншу площину(на папір) та трохи заспокоїтися. Окрім того, хвилювання шкодить сну. А вам потрібно бути в тонусі.

Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров`я та життя, своє й рідних, — природньо. Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.

Вправи для тренування спокою

Дихання та м’язова релаксація. Глибоке дихання та усунення м’язового напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися: рахуйте (1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо/розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.

Фокус на позитиві.  Щовечора називайте собі (або в колі сім`ї за вечерею) 10 позитивних речей, з якими ви зустрілись протягом дня. Вони можуть бути мінімальними, але вони повинні бути (навіть смішний кіт, якого ви побачили по дорозі на роботу — теж буде позитивною подією). Тобто ми вчимо мозок думати позитивно та фокусуватись на доброму.

Достатній сон. Намагайтесь лягати спати рано та уникайте дивитися на екрани (телевізор, телефони, ноутбуки) перед сном.

Свіже повітря. Гуляйте, пийте каву/чай на вулиці. Оберіть для себе “персональний затишок”, де ви б змогли спокійно, протягом 15 хвилин попити каву та не думати ні про що.

Ритуали. Дотримуйтесь ритуалів та важливих для вас моментів. Вранішня кава, молитва, зустріч із подругами — це все те, що здатне повернути нас до життя та сказати, самому собі: “Не все так погано!”

Бажаю всім нам міцного здоров’я та спокою!