Джерело:

https://censor.net/ua/v3339875

https://18000.com.ua/strichka-novin/bud-yake-zlo-zavzhdi-zakinchuyetsya-odnakovo-vono-zakinchuyetsya-zelenskij-video/

Чи може стати чорно-білою весна? Чи буває вічний лютий? Чи знецінюються золоті слова? На жаль, Україна знає відповіді на всі ці запитання. На жаль, ці відповіді – так.

Щороку 8 травня разом з усім цивілізованим світом ми вшановуємо кожного, хто захищав планету від нацизму в роки Другої світової війни. Мільйони втрачених життів, скалічених доль, закатованих душ і мільйони причин, щоб сказати злу: ніколи знову!

Ми знали ціну, яку сплатили за цю мудрість наші предки. Знали, як важливо вберегти її та передати нащадкам. Але й гадки не мали, що наше покоління буде свідком наруги над словами, що, як виявилося, є істиною далеко не для всіх.

Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. Ми чуємо «Ніколи знову» інакше. Це звучить болісно, жорстоко. Без оклику, а зі знаком питання. Ви кажете: ніколи знову? Розкажіть про це Україні.

24 лютого слово «ніколи» стерли. Розстріляли й розбомбили. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Україну. Ми почули моторошні вибухи. Ми почули: знову!

…

Через десятиліття після Другої світової темрява повернулася в Україну. І вона знову стала чорно-білою. Знову! Зло повернулося. Знову! В іншій формі, під іншими гаслами, але з тією самою метою. В Україні влаштували криваву реконструкцію нацизму. Фанатичне наслідування цього режиму. Його ідей, дій, слів і символів. Маніакальне – до деталей – відтворення його звірств та «алібі», що начебто надають злу священну мету. Повторення його злочинів і навіть спроби перевершити «вчителя» та посунути його з п’єдесталу найбільшого зла в історії людства. Встановити новий світовий рекорд із ксенофобії, ненависті, расизму й кількості жертв, до якої вони можуть призвести.

Ніколи знову! Це була ода людини розумної! Гімн цивілізованого світу! Але хтось сфальшивив. Спотворив «Ніколи знову» нотами сумніву. Заглушив, розпочавши свою смертельну арію зла. І це зрозуміло всім країнам, які побачили жахи нацизму на власні очі. А сьогодні відчувають моторошне дежавю. Бачать знову!

Усі народи, яких клеймили «третім сортом», рабами без права на власну державу чи взагалі на існування, чують заяви, які підносять одну націю, а інші з легкістю викреслюють. Кажуть, що вас насправді не існує, ви штучно створені, а отже, безправні. Всі чують мову зла. Знову!

І разом визнають болючу правду: ми не протрималися навіть століття. Нашого Never again вистачило на 77 років. Ми проґавили зло. Воно відродилося. Знову й зараз. Аgain and now!

Це розуміють усі країни й усі народи, які сьогодні підтримують Україну. І попри нову маску звіра впізнали його. Бо, на відміну від декого, пам’ятають, за що й проти чого боролися наші предки. Не переплутали перше з другим, не поміняли їх місцями, не забули.

…

На жаль, є ті, хто, переживши всі ці злочини, втративши мільйони людей, які боролися за перемогу та здобули її, сьогодні осквернив пам’ять про них та їхній подвиг.

Той, хто дозволив обстрілювати зі своєї землі міста України, які поруч із нашими предками звільняли і його предки.

Той, хто плюнув в обличчя своєму «Безсмертному полку», поставивши поруч з ним катів із Бучі.

І кинув виклик усьому людству. Але забув про головне: будь-яке зло завжди закінчується однаково – воно закінчується.

Дорогі українці!

Сьогодні, у День пам’яті та примирення, ми вклоняємося перед усіма, хто захищав рідну землю й світ від нацизму. Ми відзначаємо подвиг українського народу та його внесок у перемогу антигітлерівської коаліції.

Вибухи, постріли, окопи, поранення, голод, бомбардування, блокади, масові розстріли, каральні операції, окупація, концтабори, газові камери, жовті зірки, гетто, Бабин Яр, Хатинь, полон, примусові роботи. Вони загинули за те, щоб кожен із нас знав, що означають ці поняття, з книжок, а не з власного досвіду. Але сталося інакше. Це несправедливо перед ними всіма. Але правда переможе. І ми все подолаємо!

…

І знову буде мир. Нарешті знову!

Ми подолаємо зиму, яка почалася 24 лютого, триває 8 травня, але точно скінчиться, і її розтопить українське сонце! І ми зустрінемо наш світанок усією країною. І рідні та кохані, друзі й близькі будуть поруч знову! Нарешті знову! І над тимчасово окупованими містами й селами наш прапор замайорить знову. Нарешті знову! І ми зберемося разом. І буде мир! Нарешті знову! І більше жодних чорно-білих снів, а тільки синьо-жовта мрія. Нарешті знову! За це боролися наші предки.

Вічна шана всім, хто протистояв нацизму!

Вічна пам’ять усім загиблим під час Другої світової війни!